Среда, 12 сентября 2018 07:18

Якою ми хочемо бачити освіту за 30 років?

Автор

Перша робоча зустріч в США і відразу з освітньою легендою – співзасновницею Teach for America Венді Копп. Навчаючись в елітному Принстонському університеті, Венді спостерігала за тим, як представники топових фірм нишпорили по кампусу, вишукуючи найперспективніших студентів і намагаючись переконати тих піти на роботу в їх компанію. Але ніхто ніколи не намагався переконати найкращих студентів піти працювати вчителями. Вражена майже сюрреалістичним абсурдом ситуації, Венді в якості дипломної роботи вирішила довести, що багато хто зі студентів її покоління шукає можливості взяти на себе значну відповідальність, що зробить світ краще. І що багато з цих людей обрали б професію вчителя замість більш фінансово привабливих варіантів, якщо б існувала потужна організація вчителів-лідерів.

Так, у 1990 році, виникла Teach for America – організація, що поставила своїм завданням вишукувати найкращих випускників топових університетів і переконувати їх пропрацювати два роки вчителем в бідних міських і віддалених сільських школах Сполучених Штатів Америки. З тих пір більше 50 000 нових вчителів стали учасниками програми лише в США, а подібні організації, об’єднані в коаліцію Teach for all, з’явилися у майже 50 країнах по всьому світу: від Німеччини і Китаю до України і Афганістану. Дослідження демонструють, що вчителі-учасники Teach for all дають учням значно кращий рівень освіти, ніж середньостатистичний вчитель, що викладає у відповідному районі.

Найбільша невидима проблема в освіті – недостатнє лідерство на рівні вчителів і громад

Венді пропонує мені зустрітися в звичайному Starbucks. Вона говорить про те, що найбільша невидима проблема в освіті – недостатнє лідерство на рівні вчителів і громад, щоб втілити будь-яку навіть найкращу реформу освіти. Всі ідеї про зміни навчальних планів та способів викладання розбиваються о простий факт: на місцях нікому все це втілювати. Саме тому Teach for all приділяє стільки уваги культивації лідерства в освіті. Цей виклик не по силам самим лише вчителям – для його успішного вирішення у змінах в школах мають активно брати участь батьки, місцева влада, бізнес, соціальні робітники і навіть медики.

Що всі ми, як суспільство, маємо зробити, щоб створити освітню систему майбутнього? Венді говорить, що відповідь на це запитання починається з відвертої дискусії всього суспільства про те, в якому стані знаходиться наша освітня система і якою ми хочемо її бачити за 30 років. Які виклики і можливості зустрічають учнів на вході в дорослий світ, який ми їм залишаємо? Якими ми хочемо бачити наших дітей за 30 років? А після цього подивитися на сучасний стан нашої школи і чесно відповісти собі: чи може освіта в нинішньому її вигляді допомогти нам втілити те майбутнє, яке ми хочемо для наших дітей? І якщо ні, то що в ній потрібно змінити? Бо майбутнє нас і наших дітей за 30 років зростає на освітніх рішеннях, які ми приймаємо сьогодні.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн
Facebook Twitter Google+


Джерело статті: “https://nv.ua/ukr/opinion/primachenko/jakoju-mi-khochemo-bachiti-osvitu-za-30-rokiv--2493629.html”

Другие материалы в этой категории: Якщо Сенцов помре, Путіна врятує Тетчер »